6 травня відбудеться ХLІІ звітно-виборна профспілкова конференція студентів, аспірантів та докторантів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Знайомтесь, кандидат на посаду голови профкому САД К-ПНУ – здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти 3 курсу історичного факультету – Вікторія Ткаченко.
- Віко, розкажіть, будь ласка, трохи про себе: які три слова найточніше характеризують вас як особистість? Чому ви обрали саме їх?
Якщо вибирати три слова, то це – вдумливість, емпатія та наполегливість. Вдумливість допомагає мені не поверхово ставитися до завдань, а розбиратися в суті речей, шукати причини й аналізувати деталі. Емпатія дозволяє легко знаходити спільну мову з людьми, працювати в команді та підтримувати одногрупників. А наполегливість дає сили не здаватися перед складними викликами і завжди доводити розпочаті справи до кінця.
- Що для вас означає навчання в К-ПНУ? Чи маєте улюблені традиції або особливі моменти, пов’язані з університетським життям?
Навчання в К-ПНУ для мене – це міцний фундамент і можливість розвиватися в університеті, який має таку багату й давню історію. Це не просто здобуття фаху, а формування світогляду. Найбільше я ціную моменти живих дискусій в авдиторіях. Коли семінар чи захист проєкту перетворюється на справжній майданчик для дебатів та обміну аргументами – це неймовірно надихає. Такі неформальні інтелектуальні виклики та спільна робота над презентаціями є для мене найулюбленішою традицією нашого студентського життя.
- Чи змінилося ваше уявлення про університет після того, як ви стали студенткою? Якщо так, то як саме?
Так, змінилося суттєво. До вступу мені здавалося, що університет – це досить суворий заклад, де головна мета полягає в простому засвоєнні великих обсягів матеріалу та складанні іспитів. Але, ставши студенткою, я зрозуміла, що тут усе працює інакше. Головне – не просто завчити текст із підручника чи лекції, а навчитися думати самостійно, аналізувати інформацію і мати власну обґрунтовану думку. Я побачила, що викладачі можуть бути справжніми наставниками, а сам університет – це простір, де ти вчишся ставити правильні запитання та шукати на них відповіді.
- Які три риси, на вашу думку, є обов’язковими для справжнього лідера?
Справжній лідер, на моє переконання, обов’язково має володіти стратегічним мисленням, емоційним інтелектом і рішучістю. Стратегічне мислення допомагає чітко розуміти, куди має рухатися команда і яких цілей потрібно досягти. Емоційний інтелект необхідний, щоб відчувати людей, підтримувати їх, вибудовувати ефективну комунікацію та згладжувати конфлікти. А рішучість потрібна для того, щоб брати на себе відповідальність за результати та не боятися робити складний вибір у кризових ситуаціях.
- Яке ваше ставлення до студентського активізму? Які ініціативи, на вашу думку, варто розвивати в університеті?
Студентський активізм – це рушійна сила та голос студентства. Я ставлюся до нього максимально позитивно, адже саме завдяки активізму ми вчимося впливати на процеси навколо нас і формуємо громадянську свідомість. В університеті, на мою думку, варто посилено розвивати ініціативи, пов’язані з неформальною освітою та правовою чи суспільною просвітою. Наприклад, студентські дебатні клуби, осередки для правового моделювання ситуацій або платформи для відкритих лекцій від самих студентів.
- Якби у вас була можливість реалізувати новий проєкт для студентів, що б ви запропонували?
Якби я мала таку можливість, я б ініціювала створення проєкту «Студентський гід». Це була б платформа менторства та взаємодопомоги, де старшокурсники ділилися б своїм досвідом із молодшими колегами. У межах проєкту ми могли б проводити зустрічі, де розповідали б, як ефективно шукати якісну літературу, писати перші курсові роботи чи готувати цікаві презентації та публічні виступи. Це б не лише допомогло першокурсникам швидше адаптуватися та знизити стрес перед сесіями, але й сформувало б потужну традицію наступності та фахової взаємопідтримки в межах К-ПНУ.